Понеділок, 23.09.2019, 20:37
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

Вишнівчицька ЗОШ І-ІІІ ст

Меню сайту
Категорії розділу
Новини [825]
Досягнення [16]
Досягнення учнів
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Архів записів
Наше опитування
В якому році Ви закінчили школу?
Всього відповідей: 342
Наші спонсори

Загородний Михайло Васильович

Герега Олександр Володимирович

Гута Іван Миколайович
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Корисні посилання

Міністерство освіти і науки України
Чемеровецький районний методичний кабінет
Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Прогноз погоди

Історія

НАКАЗ
 
Про стан викладання та рівень навчальних досягнень учнів з історії в школі


Відповідно річного плану роботи школи заступником директора з навчальної роботи протягом лютого-березня 2011р. було проведено фронтальний адміністративний контроль якості викладання та рівня навчальних досягнень учнів з історії. Шкільні курси історії України та всесвітньої історії викладаються такими вчителями: Кухар В.П., учитель вищої категорії, викладає у 8-11 класах, її навантаження складає 14 годин (11 годин історії); Гут Л.В., 9 тарифний розряд (навчається на 5 курсі Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету за спеціальністю «вчитель історії»), має 5 годин навантаження, викладає у 5-7 класах. Вивчення здійснювалось через:
- співбесіду з учителями Кухар В.П. та Гут Л.В.; 
- - аналіз їх календарно-тематичного планування;
- виконання вчителями навчальних програм;
- вивчення системи уроків у 5 та 10 класах;
- аналіз рівня навчальних досягнень учнів, участі у районних олімпіадах, МАН,
інших конкурсах;
- аналіз розроблених учителями матеріалів;
- аналіз позакласної роботи вчителів з предмета;
- епізодичне відвідування уроків у 6, 7, 8, 9 та 11 класах.
Проаналізувавши основні аспекти роботи вищеназваних вчителів, можна стверджувати, що вони ознайомлені з основними нормативно-правовими документами в галузі освіти, намагаються творчо втілити методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо викладання історії України та всесвітньої історії в 2010-201 Ін.р. Вчителі у своїй роботі керуються державною програмою вивчення історії в 5-9кл. 2005р. видання, в 10 кл. - 2009р.видання (академічний А рівень) та в Пкл. - 2001р. видання. Відповідно програм складено календарно-поурочне планування, яке відповідає вимогам сучасного уроку. Під час розробки календарно-тематичних планів для кожного класу вчителі планують також форми і методи навчання, які будуть використовуватися при вивченні того чи іншого розділу. Під час поурочного планування визначаються оптимальні шляхи реалізації основних функцій уроку: освітньої, розвиваючої, виховної. При підготовці до уроків користуються сучасною науково-методичною літературою, фаховими журналами, методичними листами.
Аналіз відвіданих уроків та співбесіда з учителями показали, що Кухар В.П. та Гут С.В. виявляють належний рівень науково-теоретичної підготовленості, знань змісту навчання та сучасної методики викладання предмета, добре володіють ефективними формами і методами організації навчально-виховного процесу.
В 5 класі Гут Л.В. головною метою навчання курсу ставить підготовку учнів до успішного опанування систематичних курсів історії України та всесвітньої історії, прищеплення інтересу до історії, отримання знань у наступних класах через формування в них початкових уявлень про історію як науку та про історію України як складову світової історії, елементарних вмінь з історії; поглиблення загальних дидактичних вмінь, необхідних для успішного засвоєння історичної інформації в подальшому; прагнення викликати захоплення минулим України.
Головною метою викладання історії Кухар В.П. є виховання громадянина України, соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості. Цю мету вчителька ставить головним завданням на кожному уроці. Валентина Петрівна домагається досягнення формування конкретних історичних знань, здійснює розвиток особистісного історичного мислення учнів, осмислення ролі людини (свою особисту) в історії, відповідальності особистості за власні дії, усвідомлення учнями права на вибір власної поведінки з урахуванням і дотриманням правових гуманістичних засад.
Вчителі історії викладають предмет в 7-11 класах у вигляді двох курсів, що є важливим для цілісного уявлення про кожен із них. Разом з тим, процеси, події та явища вітчизняної історії висвітлюються у контексті загальноєвропейської та світової історії. Такий підхід Кухар В.П. та Гут Л.В. реалізують шляхом синхроністичного вивчення та узгодження матеріалу відповідних курсів української та всесвітньої історії, виходячи із можливостей міжкурсових зв'язків. При плануванні навчального процесу педагоги самі визначають оптимальну для конкретної педагогічної ситуації послідовність розгляду окремих тем і сюжетів, місце включення регіонального та локального матеріалу. Інколи використовують поєднане вивчення тем із курсів української та всесвітньої історії. Це стосується, наприклад, історії міжнародних відносин і зовнішньої політики у XX ст., історії Першої та Другої світових війн, окремих питань історії культури тощо.
В межах даного підходу вчителі особливу увагу приділяють питанням духовності, повсякденного життя, психології суспільства, взаємовідносинам, взаємовпливу та діалогу культур різних народів. Це дозволяє разом з формуванням конкретних знань та загальноісторичних уявлень учнів створювати умови для розвитку їхніх моральних та естетичних цінностей. Великого значення надають вивченню регіональної та місцевої історії (історії краю), що дає можливість виховувати патріотичні та державницькі почуття та якості школярів, посилює інтерес до історичної інформації. В темах «історія краю» розглядають історичний матеріал місцевості, де розташована школа: села, району. Зміст відповідних тем передбачає як вивчення конкретних подій, явищ, історичних постатей краю, так і порівняння їх із подіями та явищами, що відбувались на території країни в цілому. Тому Кухар В.П. широко залучає учнів до самостійної пізнавальної діяльності, зокрема з елементами досліджень.
Навчальний матеріал кожного курсу вчителі історії викладають за темами, для кожної з яких визначені орієнтовні часові межі. Кожну тему завершує урок тематичного оцінювання. На початку вивчення кожної теми проводяться вступні уроки до кожного курсу інтегрованого змісту, які сприяють формуванню в учнів цілісних історичних уявлень, встановленню наступності у вивченні української та всесвітньої історії, кращій організації пізнавальної діяльності учнів. На таких уроках учні знайомляться зі структурою та методичним апаратом відповідного підручника та іншими видами джерел інформації з курсу (текстами, фрагментами історичної літератури, письмовими та речовими історичними джерелами, ілюстраціями, фондами та експонатами музеїв, історичними пам'ятками).
Вчителі навчають учнів все частіше виявляти свою компетентність не тільки під час опитування або закріплення засвоєного, а безпосередньо у процесі аналітичної роботи над новим матеріалом. Тому з метою досягнення передбачених програмою навчальних результатів учнів вчителі під час проведення уроків поєднують активні та інтерактивні форми, методи і технології організації пізнавальної діяльності учнів, проблемний виклад навчального матеріалу і розв'язання проблемних завдань до самостійної пошуково-дослідницької роботи учнів. А саме, Кухар В.П. добирає найбільш доцільні форми та методи роботи на кожному етапі уроку, здійснює індивідуальний підхід до навчання учнів, розвиває їх пізнавальну активність. Створює ситуації, де учні працюють самостійно, в парах, групах. Для ефективної підготовки та проведення уроку залучає учнів до творчої співпраці через пошукові, особистісно орієнтовані завдання. У 5-му класі Гут Л.В. приділяє багато уваги роботі з текстами посібників, учні читають і переказують історичний матеріал. Людмила Василівна використовує практичну роботу з учнями із складання простого плану тексту і переказ історичного факту відповідно до складеного плану. На своїх уроках вчителька проводить ігрову форму роботи. На початку уроку вчитель про¬понує прийняти ігрову умовність уроку, що переносить їх у вигадані межі історичних епох. На уроках учитель розв'язує проблеми диференціації відповідно до рівневої підготовки учнів.
В старших класах під час викладання історії Кухар В.П. звертає увагу на діяльнісний і компетентнісний підхід. Вчителька формує визначені програмою основні уміння і навички учнів - історико-предметні (хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні та аксіологічні) у відповідності до пізнавальних можливостей учнів, які поступово ускладнюються та поглиблюються, а також -комбіновані, інтегровані уміння, навички та емоційно-ціннісні орієнтації і ставлення учнів, що в сукупності складають їх предметну історичну компетентність. Систематичне та послідовне формування перелічених знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій забезпечує розвиток в учнів відповідних предметних компетентностей з історії, й є основою для набуття учнями ключових компетентностей.
На своїх уроках Валентина Петрівна яскраво, захоплююче подає історичні факти, широко використовує різні форми і методи уроків. Часто проводить роботу по групах з обговоренням історичних питань. Застосовує нестандартні уроки: урок— суд (наприклад, «Суд над Наполеоном»), конференції за темами, які пов'язані з культурою України XIX століття. Використання дидактичних матеріалів "сприяє розвитку в учнів самостійності, вмінню виконувати логічні дії: аналізувати, висловлювати судження, робити висновки, давати оцінки історичним подіям, явищам та процесам. Велику увагу вчитель приділяє роботі з понятійним матеріалом, де учні чітко вчаться розуміти слова, поняття і розкривати їх суть.
Слід відмітити, що Кухар В.П. намагається розвивати творче мислення особистості, вироблення власного погляду на історичні факти, критично ставитися до історичної інформації. Так, наприклад, на уроках історії в 10-му класі при вив¬ченні теми «Українська народна революція» були організовані уроки-практикуми з окремих тем: «Чи був М.С.Грушевський першим президентом України, а якщо був, то скільки?», «Чому зазнала поразки українська революція?», «Універсали Центральної Ради: яка їх цінність для історії України?», «Брестський мир: тріумф чи трагедія?» та інші.
Успішної реалізації завдань щодо формування історичних умінь і навичок учнів можна досягти при здійсненні всіх форм навчання: класно-урочної роботи, індивідуальних занять, позакласної роботи з історії. Позакласна робота з предмета сприяє розширенню і поглибленню знань учнів з різних питань сучасної науки, формуванню в них практичних умінь, дає змогу розвивати їх творчі здібності. Тому Кухар В.П. та Гут Л.В. ведуть змістовну позакласну роботу, сприяють творчому розвитку обдарованих дітей. З цією метою Валентина Петрівна проводить підготовку учнів до участі в предметній олімпіаді з історії. Вчителі залучають учнів до пошуково-дослідницької роботи, участі в історико-краєзнавчих акціях, конкурсах. Так, під керівництвом Кухар В.П. оформлено матеріали пошукових загонів на теми: «Збережемо пам'ять про подвиг», «Книга пам'яті с.Вишнівчик», «Історія села Вишнівчик», «Голодомор 1932-193Зр.р.», «Міграції в історії України» - «На Україну повернусь через роки, через віки» ( доля родини Котоній , канадійців українського походження) та ін. Ці матеріали використовуються при проведенні уроків, позакласних заходів в школі. Наприклад, при проведенні уроку історії в 5 класі на тему «Імена і назви. Легенди про походження географічних назв» Людмила Василівна використовує легенду про походження назви села Вишнівчик, про назву «Хмельницька область». Під час вивчення теми «Російсько-визвольний рух на українських землях у 20-30-х р.р. ХІХст.» в 9 класі Валентина Петрівна використовує зібрані матеріали про політичний рух на Поділлі в І пол. XIX ст., антикріпосницький повстанський рух на чолі з Устимом Кармелюком тощо. Також в 9 класі при вивченні теми «Економічний розвиток України в І пол. XIX ст. Трудова міграція» вчителька завжди зосереджує увагу учнів на місцевому матеріалі про долю односельчан ( доля родини Котоній - канадійців українського походження). Учням 10 класу під час вивчення теми «Суцільна колективізація в Україні. Голодомор 1932-1933р.р.» пропонується зібрати спогади жителів села - свідків тих подій. Під час вивчення в 11 класі теми «Наш край в роки Другої світової війни» учні ведуть пошукову роботу про працю односельчан в неволі (спогади остарбайтерів), «Партизанськими стежками» (про діяльність партизанського загону на Чемеровеччині, про бій партизанів, який відбувся у Вишнівчицькому лісі в липні 1943р.), «Визволення села Вишнівчик від фашистських загарбників» та ін. А коли вивчається тема «Чорнобильська катастрофа - національна трагедія України», учні збирають спогади односельчан, які брали участь в ліквідації Чорнобильської аварії, запрошують їх на свої уроки.
Також зібрані матеріали учнів вчителі історії залучають до участі в різноманітних історико-краєзнавчих акціях та експедиціях. Зокрема, учні школи взяли участь в історико-краєзнавчій акції «Шляхами подвигу і слави» в 2010р. В 2011р. були подані матеріали на Всеукраїнський конкурс учнівської творчості в номінації «Історія України і державотворення» на тему «Роль Кирило-Мефодіївського товариства в державотворчому процесі».
Велику увагу приділяє Кухар В.П. реалізації «Положення про навчальні кабінети», затвердженого наказом МОНУ від 20.07.04р. № 601. Так, у школі створено і діє навчальний кабінет історії, яким завідує Валентина Петрівна. Кабінет забезпечує оптимальні умови для організації навчально-виховного процесу та реалізації завдань відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти. Кабінет історії обладнаний навчальними посібниками, дидактичним матеріалом.
Вчителька створює умови для організації індивідуального та диференційованого навчання учнів, проведення засідань шкільного методичного об'єднання вчителів суспільно-гуманітарного циклу, індивідуальної підготовки вчителя до занять та підвищення його науково-методичного рівня. Кабінет сприяє забезпеченню належного рівня викладання історії, підвищенню ефективності праці, прищепленню інтересу учнів до вивчення предмета. Кухар В.П. та Гут Л.В. багато працюють над удосконаленням власного фахового рівня. Постійно поповнюють навчально-методичну базу кабінету роздатковим дидактичним матеріалом, новою педагогічною пресою, методичними посібниками, які використовують на своїх уроках і в позакласній роботі. Вчителі є активними членами методичного об'єднання вчителів суспільно-гуманітарного циклу школи та творчої групи вчителів історії району. Часто виступають з доповідями, проводять відкриті уроки для членів методичного об'єднання. Так, на базі школи в березні 2010 року був проведений майстер-клас вчительки Кухар В.П. для молодих вчителів історії району з теми «Розвиток в учнів асоціативного мислення під час роботи над розвитком понятійного апарату на уроках суспільних дисциплін». Валентина Петрівна провела відкритий урок в 11 класі на тему «Конституційний процес в Україні. Конституція 1996 року». •
Гут Л.В. та Кухар В.П. беруть активну участь в районній творчій групі вчителів історії. Так, в 2010 та 201 Ір.р. на педагогічну виставку були представлені розробки конспектів уроків історії у 8 класі за новою програмою.
З метою визначення рівня навчальних досягнень учнів з історії вчителі
проводять різні види робіт, які складаються згідно вимог програми. Під час
оцінювання навчальних досягнень з історії враховуються:
- рівень оволодіння історичними знаннями; знання хронологічних меж періодів, найважливіших історичних подій і процесів; визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій;
- рівень умінь групування (класифікації) фактів за вказаною ознакою, розкриття причинно-наслідкових зв'язків між подіями;
- рівень оволодіння практичними уміннями та навичками роботи з історичними джерелами; обґрунтування власного ставлення учня щодо історичної події, явища, діяча.
Під час оцінювання Кухар В.П. та Гут Л.В. використовують сучасні підходи до оцінювання, пов'язані з потребами особистісно-орієнтованого характеру навчання та реального розвитку учня. Методика перевірки знань, умінь та навичок відповідає меті та методиці викладання курсу. Оцінювання навчальних досягнень учнів відбувається за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітньої школи, затвердженими Міністерством освіти та науки України. Таке оцінювання вчителі проводять, пропонуючи учням на уроках усні запитання, письмові завдання, насамперед тестові. Однак для перевірки таких елементів підготовки учнів з історії як опрацювання (аналіз, застосування, оцінка) історичних джерел і документів, порівняння, співставлення, обґрунтування власного ставлення учня, його позиції, оцінки щодо історичної події, явища, діяча, тести виступають лише як частина прийомів контролю. Для підсумкової атестації учнів використовуються, здебільшого, усні відповіді.
Стан дотримання державних вимог до змісту, обсягу навчальних програм та рівня навчальних досягнень учнів з історії перевірено під час проведення контрольних робіт з боку адміністрації школи. Результати контрольних зрізів з боку адміністрації школи свідчать про те, що учні школи володіють необхідними навичками та вміннями, добре сприймають, засвоюють та відтворюють вивчений навчальний матеріал.
Учні помиляються під час цифрового аналізу історичного факту, не вміють робити висновки, узагальнення, висловлювати власне ставлення до історичної події. А Причинами зазначених недоліків є: низький рівень знань учнів із попередніх тем курсу, часткове використання можливостей кабінету історії.
Поряд з цим, управлінського втручання і вирішення потребує ще ряд проблем. Так, під час відвідування уроків було помічено, що переважна більшість учнів не вміють здійснювати аналіз, давати оцінку історичним джерелам і документам, порівнювати, співставляти, обґрунтовувати власне ставлення щодо історичної події, явища, діяча. Не завжди вчителі звертають увагу на мову учнів, вміння висловлювати свою думку. Певна частина учнів інколи не розуміють значення історичних понять та термінів.
Ще є недоліки в матеріальному забезпеченні кабінету історії. Так, дуже рідко використовується ППЗ на уроках історії, немає розробок мультимедійних уроків. Також необхідно частіше використовувати наочні посібники, відеофільми. Тематична картотека потребує поновлення.
В останні роки учні залучаються до роботи в МАН лише на рівні школи, а на ^* районний етап конкурсу-захисту роботи не подаються.
Щодо оцінювання навчальних досягнень учнів, то необхідно звернути увагу на такі форми контролю як розгорнуті письмові відповіді, есе, твори, дослідження, проекти тощо.
На підставі вищезазначеного та з метою усунення недоліків, НАКАЗУЮ:
1. Відзначити результативну роботу вчителів Кухар В.П. та Гут Л.В. з викладання
історії в школі.
2. Учителям Кухар В.П. та Гут Л.В. :
2.1. До 10.05.11р. провести повторення не засвоєних учнями розділів програми.
2.2. На уроках історії частіше використовувати ППЗ, наочні посібники,
відеофільми.
2.3. Активізувати роботу щодо створення мультимедійних уроків історії.
2.4. При оцінюванні виконання учнями будь-яких навчальних завдань, під час роботи над якими учні демонструють власне історичне мислення, враховувати їх розуміння взаємозв'язків між історичними подіями, вміння порівнювати, пояснювати, аналізувати.
2.5. Навчати учнів використовувати різні джерела історичних знань, з розумінням їх
особливостей, умінню критично оцінювати історичні факти та діяльність історичних
діячів.
2.6. Вести роботу над поняттями, запровадити хвилини «Словника-довідника».
3. Вчительці історії Кухар В.П.:
3.1. До 01.06.2011р. поновити тематичну картотеку згідно нової програми.
3.2. В 2011-2012н.р. обов'язково залучити учнів до участі в районному етапі
конкурсу-захисту наукової роботи в МАН.
4. Керівнику методичного об'єднання вчителів суспільно-гуманітарного циклу
заслухати результати перевірки на засіданні методичного об'єднання в травні-місяці.
Директор школи
5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника директора з навчальної роботи Пентій В.М